Цитата:
IV. Інший блок претензій пов'язаний з начебто лобіюванням інтересів приватної компанії «Зеонбуд» - провайдера цифрових мультиплексів.
Але Національна рада неодноразово публічно зверталася до всіх телеорганізацій з проханням надати свої пропозиції щодо розбудови цифрового телебачення. Голова Національної ради Володимир Манжосов звертався через ЗМІ до провідних медіагруп з пропозицією про створення холдингу, який взяв би на себе питання розбудови мультиплексів. Медіагрупи відмовились від пропозиції.
У подальшому Національна рада своїм рішенням від 27.10.2010 № 1486 офіційно звернулася до всіх юридичних осіб із проханням надати свої пропозиції щодо розбудови багатоканальних телемереж МХ-1, МХ-2, МХ-3, МХ-5.
До Національної ради такі пропозиції надали тільки дві компанії, і тільки пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю «Зеонбуд», м. Київ, були визнані такими, що відповідають вимогам рішення Національної ради.
Закон України «Про телебачення і радіомовлення», як і інші закони, не передбачає будь-яких обмежень щодо участі в розбудові цифрового телебачення приватних структур.
ТОВ «Зеонбуд» внесено до Державного реєстру телерадіоорганізацій України, де зазначена вся передбачена законом інформація про компанію. Компанією було надано банківську гарантію щодо фінансово-економічної можливості інвестування у 2011 році не менше 1 млрд. гривень у розбудову національної мережі цифрового телемовлення.
Тобто Національна рада і в цьому випадку виконала всі вимоги, передбачені чинним законодавством.
Стосовно угод, які мовники цифрових мультиплексів мали укладати з провайдером, то це теж вимога закону, а саме частини 4 статті 39 Закону України «Про телебачення і радіомовлення»: «телерадіоорганізації здійснюють мовлення з використанням ресурсу багатоканальної телемережі згідно з умовами ліцензії на мовлення та угоди з оператором багатоканальної телемережі».
Відповідно до частини 15 статті 25 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» Національна рада може розширити перелік критеріїв за умови їх публічного оголошення до кожного конкурсу.
Відповідно до зазначеного вище Національна рада включила до організаційно-технічних зобов'язань учасників конкурсу вимогу про надання інформації щодо підписання телерадіоорганізаціями відповідних угод з оператором цифрової телемережі.
Випадків щодо недопущення телерадіоорганізацій до участі в конкурсі за відсутності договору з оператором телемереж не було.
Багато закидів на адресу Національної ради пов'язано з діяльністю ТОВ «Зеонбуд». Хочемо зауважити, що господарська діяльність цієї компанії, як і інших компаній-ліцензіатів, є поза межами повноважень регулятора. Але, тим не менше, оскільки звинувачення звучать, маємо поінформувати тих, кого справді цікавить реальна ситуація.
V. Тарифна політика «Зеонбуду», який є монополістом на ринку розповсюдження сигналу цифрового телебачення, перебуває поза контролем із боку Нацради.
До повноважень Національної ради не належить узгодження тарифів операторів телекомунікацій на розповсюдження телепрограм.
Водночас необхідно зауважити, що у своїх пропозиціях щодо розбудови цифрової телемережі компанія «Зеонбуд» взяла на себе офіційні зобов'язання про те, що її тарифи на розповсюдження телепрограм не будуть перевищувати відповідні тарифи Державного концерну РРТ.
Упродовж 2011-2013 років компанія «Зеонбуд» повністю виконує взяті на себе зобов'язання. Більше того, компанія надала всім телерадіоорганізаціям значні знижки до тарифів, а саме: протягом першого року мовлення - 50%, протягом другого року - 25%.
VI. Нацрада дозволила «Зеонбуду» будувати мультиплекси без спеціальної ліцензії на використання радіочастотного ресурсу.
Телекомунікаційні послуги з використанням радіочастотного ресурсу можуть надаватися без отримання ліцензії на користування радіочастотним ресурсом у випадку, коли такі послуги надаються у сфері телерадіомовлення. Відповідно до пункту 2 статті 28 Закону України «Про телекомунікації» надання телекомунікаційних послуг для потреб телебачення і радіомовлення регулюється Законом України «Про телебачення і радіомовлення».
VII. Нацрада дозволяє «Зеонбуду» скористатися технологією використання радіочастотного ресурсу DVB-T2, яка не сертифікована в Україні, а її застосування заборонено законом.
Радіочастотний ресурс (РЧР) України використовується відповідно до Плану використання радіочастотного ресурсу України (План РЧР).
Законом «Про радіочастотний ресурс» (частина 5 статті 11) передбачено, що ініціатива внесення змін до Плану РЧР належить виключно центральному органові виконавчої влади в галузі зв'язку.
Згідно зі статтею 9 зазначеного закону цей орган виконує державне управління у сфері використання РЧР, він визначає критерії та порядок внесення змін у План і надає офіційні роз'яснення з питань використання радіотехнологій.
Нині функції такого центрального органу покладені Указом Президента України на Адміністрацію державної служби спеціального зв'язку і захисту інформації (Держспецзв'язок).
Саме до Держспецзв'язку і звернулася Національна рада щодо порядку використання РЕЗ стандарту DVB-Т2 при розбудові цифрового наземного телевізійного мовлення.
Держспецзв'язок у своєму листі-відповіді від 22.09.2011 № 01-4499 виклав аргументацію на трьох сторінках і у висновках листа констатував, що застосування на території України РЕЗ-мовлення, які підтримують стандарт EN 300 755 (DVB -Т2), для розбудови радіотехнології «Цифрове наземне телевізійне мовлення стандарту DVB-T» не потребує внесення змін до діючого Плану РЧР.
VIII. Запровадження системи кодування сигналів цифрових мультиплексів, що веде до обмеження ринку приймальних пристроїв.
Національна рада мала всі юридичні та фактичні підстави для такого рішення.
Пунктом 3.4 розділу ІІ Плану розвитку національного телерадіоінформаційного простору передбачено, що вимоги Національної ради щодо розбудови цифрових телемереж можуть коригуватися під час фактичної розбудови мережі мовлення.
Державний комітет телебачення і радіомовлення України офіційно звернувся до Національної ради з пропозицією щодо кодування сигналів цифрових телемереж із метою:
- унеможливлення продажу населенню приймачів сигналу цифрового телемовлення низької якості і таких, що не відповідають вимогам стандартів DVB-T2 та HD;
- недопущення зловживань при забезпеченні у 2012 році малозабезпечених сімей приймачами за кошти Державного бюджету;
- необхідності убезпечення вітчизняного ринку від неякісної контрабандної продукції;
- розширення спектра послуг, що можуть надаватися населенню з використанням приймально-передавального обладнання цифрових телемереж.
Як засвідчила подальша практика забезпечення населення цифровими приймачами, ухвалене Національною радою рішення про кодування сигналів цифрових телемереж було слушним і своєчасним.
Нагадаємо, що тільки за друге півріччя 2012 року, відповідно до звіту компанії «Зеонбуд», до телемережі цифрового телебачення підключилося понад 5,5 мільйона телеглядачів. Обов'язковою умовою залишається можливість безкоштовного прийому населенням 32 телепрограм.
IX. Наступна заява звучить наскільки грізно, настільки й абсурдно: незаконне розширення складу універсальної програмної послуги за рахунок цифрових каналів.
Необхідно зазначити, що УПП - це вимога Закону України «Про телебачення і радіомовлення». Частиною 9 статті 39 цього закону передбачено, що провайдер зобов'язаний забезпечити усім абонентам можливість отримання програм універсальної програмної послуги та включити такі програми до всіх пакетів програм.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», універсальна програмна послуга - обов'язкове забезпечення абонентам можливості перегляду пакета програм у складі програм телерадіоорганізацій, які відповідно до ліцензій здійснюють наземне ефірне мовлення на території розташування відповідної багатоканальної телемережі, за винятком випадків застосування абонентами індивідуальних приймальних приладів або систем. При цьому, закон не встановлює обмежень для ліцензій, за наявності яких здійснюється наземне ефірне мовлення. Отже, виконуючи норму чинного закону, Національна рада вимушена була здійснити кроки з включення в універсальну програмну послугу програм національної цифрової телемережі.
Національною радою розроблені Правила формування програмної послуги в пакетах програм провайдера програмної послуги, в пункті 5 яких зазначено, що у перехідний період від аналогового до цифрового формату мовлення склад універсальної програмної послуги включає програми телерадіоорганізацій, які здійснюють аналогове та/або цифрове мовлення на території розташування відповідної багатоканальної телемережі.
X. Яскравим прикладом застосування маніпулятивних технологій і штучної політизації рішень Національної ради є заява, що впродовж передвиборного процесу, починаючи з липня 2012 року, Національна рада ініціювала відключення телеканалу ТВі з кабелю. Як результат, ТВі зник із більшості кабельних мереж.
Стосовно ситуації з вилученням програм каналу ТВі з кабельних мереж провайдерів програмної послуги необхідно наголосити на такому:
телеканал ТВі продовжує свою роботу відповідно до чинних ефірної та супутникової ліцензій на мовлення;
до цих ліцензій Національна рада не вносила жодних змін, що стосуються обсягу мовлення;
питання розміщення програм ТВі в пакетах програм перебуває винятково у площині господарських відносин між провайдерами програмної послуги і телеканалом;
рішень, наказів або розпоряджень щодо відключення телеканалу ТВі Національна рада не ухвалювала і не видавала, оскільки це не передбачено повноваженнями регуляторного органу.
Виконуючи доручення Президента України, враховуючи звернення народних депутатів України, громадських організацій, а також зважаючи на широкий резонанс як в Україні, так і за її межами, Національна рада в період із 3 по 23 вересня 2012 року здійснила моніторинг провайдерів програмної послуги, які мають ліцензію Національної ради.
Моніторингу підлягав 821 провайдер програмної послуги, що має ліцензію Національної ради. Моніторинг проводився у 27 регіонах України силами представництв Національної ради в областях.
За результатами проведеного моніторингу найбільше відключень стосувалось не одного лише ТВі, а й 11 каналів, із них 9 - вітчизняні та 2 - іноземні.
Якщо оперувати конкретними цифрами, то канал ТВі було відключено у мережах 97 провайдерів програмної послуги, вітчизняний культурно-просвітницький канал - у 75, вітчизняний канал бізнес-новин - у 72, іноземний канал кінопоказу - у 57, вітчизняний музично-розважальний канал - у 51, жіночий вітчизняний канал - у 42, вітчизняний канал про кулінарне мистецтво - у 40, вітчизняний інформаційно-аналітичний канал - у 40, вітчизняний музично-розважальний канал - у 36, дитячий вітчизняний канал - у 32, іноземний канал про здоровий спосіб життя - у 9 провайдерів програмної послуги.
Ці канали не називаємо з етичних міркувань, аби в подальшому не вплинути на їхні рейтинги.
Тут ідеться про кількісне відключення, за яким канал ТВі був лідером, але якщо брати відсоткове співвідношення провайдерів програмної послуги до кількості мереж, у яких він транслювався, то ТВі на другому місці (23,3%), а на першому - вітчизняний канал ділових новин (24,2%), на третьому - вітчизняний культурно-просвітницький канал (21%).
За результатами проведених моніторингів можна зробити такі висновки:
провайдери програмної послуги упродовж всієї ліцензійної діяльності постійно вносять зміни у свою програмну концепцію;
збільшення кількості вилучених каналів відбулося внаслідок необхідності розширення універсальної програмної послуги (УПП);
у відсотковому значенні відключення телеканалу ТВі відбулося в тих самих межах, що й відключення ще чотирьох каналів;
найбільша кількість відключень телеканалу ТВі пов'язана з найбільшою кількістю провайдерів, у мережах яких цей канал транслювався за ліцензією;
відключення телеканалу ТВі, як і інших каналів, обумовлено суто господарською діяльністю провайдерів програмної послуги та каналів, які вони ретранслюють.
Національна рада неодноразово наголошувала, що відповідно до чинного законодавства вимагає дотримання норм щодо обов'язкового поширення провайдерами програмної послуги тих програм, які входять до універсальної програмної послуги. Решту пакетів програм провайдери формують самостійно, враховуючи також законодавчі норми щодо поширення зарубіжних програм і передач. Поширення інших програм у кабельних мережах відбувається на підставі угод провайдера з правовласниками телевізійного контенту, у цю сферу діяльності своїх ліцензіатів національний регулятор не втручається.
http://www.telekritika.ua/pravo/2013-04-03/80548